1. Словник української мови у 20 томах

сопіль

СО́ПІЛЬ, і, ж.

Народний музичний інструмент, різновид свисткової флейти, сопілка.

Харя Мурин поклав пищаль у зуби. Сопіль зронила кілька дрібних колінець, і хату виповнила плавна й тягуча мелоді (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопіль — -пля, ч., діал. 1》 Сопля. 2》 Льодова бурулька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сопіль — Со́піль, -пля м. 1) Сопля. 2) Ледяная сосулька. Словник української мови Грінченка