сопілчина
СОПІЛЧИ́НА, и, ж., розм.
Те саме, що сопі́лка.
[Юрасик:] Вийму сопілчину І “ластівку” заграю для почину (П. Воронько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сопілчина — сопілчи́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- сопілчина — -и, ж., розм. Те саме, що сопілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сопілчина — СОПІЛЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що сопі́лка. [Юрасик:] Вийму сопілчину І «ластівку» заграю для почину (Воронько, Казка.., 1957, 35). Словник української мови в 11 томах