1. Словник української мови в 11 томах

сопілчина

СОПІЛЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що сопі́лка.

[Юрасик:] Вийму сопілчину І «ластівку» заграю для почину (Воронько, Казка.., 1957, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопілчина — сопілчи́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сопілчина — -и, ж., розм. Те саме, що сопілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сопілчина — СОПІЛЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що сопі́лка. [Юрасик:] Вийму сопілчину І “ластівку” заграю для почину (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах