сопіння
СОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. сопі́ти, сопти́ і звуки, утворювані цією дією.
З-під білих ряден почулося сонне сопіння (Коцюб., І, 1955, 241);
Верхівці женуть до Перекопу череди волів, всю ніч над степом — зляски [ляски] батогів, важке сопіння худоби (Гончар, II, 1959, 81);
Із станції Підзамче доносяться важкі удари заліза, дзенькіт буферів, задихане сопіння паровозів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 272).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сопіння — сопі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- сопіння — -я, с. Дія за знач. сопіти, сопти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сопіння — СОПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. сопі́ти, сопти́ і звуки, утворювані цією дією. З-під білих ряден почулося сонне сопіння (М. Коцюбинський); Верхівці женуть до Перекопу череди волів, всю ніч над степом – зляски [ляски] батогів, важке сопіння худоби (О. Словник української мови у 20 томах