сопілочка
СОПІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сопі́лка.
Грав би на сопілочці вербовій Тужливу ту мелодію без слів, Що грає вітер в гущі смерековій (Фр., XIII, 1954, 415);
Маленька сопілочка й тепер, як і колись, залишається улюбленим інструментом українського народу (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 31);
*У порівн. Як зведе [Оксана] пісеньок,.. так як та сопілочка або тихесенький дзвоник… (Кв.-Осн., II, 1956, 426).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сопілочка — сопі́лочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сопі́лочки Орфографічний словник української мови
- сопілочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до сопілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сопілочка — СОПІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сопі́лка. Грав би на сопілочці вербовій Тужливу ту мелодію без слів, Що грає вітер в гущі смерековій (І. Франко); Маленька сопілочка й тепер, як і колись, залишається улюбленим інструментом українського народу (з наук. Словник української мови у 20 томах