сотворіння

Сотворіння, -ня

с. Твореніе, существо. На землі, у землі, у морі.... і скрізь бачив усе, кожну людину, кожне найменче сотворінє. Гн. І. 83.

Значення в інших словниках

1. сотворіння — сотворі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сотворіння — див. ІСТОТА.  Словник синонімів Караванського
3. сотворіння — -я, с., книжн. 1》 Дія за знач. сотворити. 2》 Те саме, що створіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сотворіння — СОТВОРІ́ННЯ, я, с., книжн. 1. Дія за знач. сотвори́ти. – Вже ж такого розору, вогню та нівечення від сотворіння світу не бачено (О. Довженко); – Сюди! Звідси видно все. Навіть бог після сотворіння світу бачив менше, ніж я зараз (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
5. сотворіння — від сотворі́ння сві́ту, зі сл. не ба́чити, не бу́ти і т. ін. Ніколи. — Вже ж такого розору, вогню та нівечення від сотворіння світу не бачено (О. Довженко).  Фразеологічний словник української мови
6. сотворіння — Сотво́рення і сотворі́ння, -ння; -рі́ння, -рі́нь і -рі́ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сотворіння — СОТВОРІ́ННЯ, я, с., книжн. 1. Дія за знач. сотвори́ти. — Вже ж такого розору, вогню та нівечення від сотворіння світу не бачено (Довж., І, 1958, 343); — Сюди! Звідси видно все. Навіть бог після сотворіння світу бачив менше, ніж я зараз (Загреб.  Словник української мови в 11 томах