спарувати

Спарува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною. Кв. І. 191.

Значення в інших словниках

1. спарувати — спарува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спарувати — див. спаровувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спарувати — СПАРУВА́ТИ див. спаро́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. спарувати — ОДРУЖИ́ТИ з ким, на кому і без додатка (з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою), ПОЄДНА́ТИ кого з ким, СПАРУВА́ТИ, ПРИСТРО́ЇТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ розм. (ОКРУТИ́ТИ розм.), ПОДРУЖИ́ТИ розм., ЗАШЛЮ́БИТИ заст., ОПЕНЬГА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. спарувати — СПАРУВА́ТИ див. спаро́вувати.  Словник української мови в 11 томах