Великий тлумачний словник сучасної мови

спарувати

спарува́ти

див. спаровувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спарувати — спарува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спарувати — СПАРУВА́ТИ див. спаро́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. спарувати — ОДРУЖИ́ТИ з ким, на кому і без додатка (з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою), ПОЄДНА́ТИ кого з ким, СПАРУВА́ТИ, ПРИСТРО́ЇТИ розм., ОБКРУТИ́ТИ розм. (ОКРУТИ́ТИ розм.), ПОДРУЖИ́ТИ розм., ЗАШЛЮ́БИТИ заст., ОПЕНЬГА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  4. спарувати — СПАРУВА́ТИ див. спаро́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. спарувати — Спарува́ти, -ру́ю, -єш гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною. Кв. І. 191.  Словник української мови Грінченка