спарування

спарува́ння

-я, с.

Дія за знач. спарувати і спаруватися.

Значення в інших словниках

1. спарування — спарува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спарування — СПАРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спарува́ти і спарува́тися. [Тиміш:] Ну, дозволь разок поцілувать на заклад нашого спарування. [Л у к е р а:] Тоді ж і цілуватимеш, як спаруємось (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
3. спарування — СПАРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спарува́ти і спарува́тися. [Тиміш:] Ну, дозволь разок поцілувать на заклад нашого спарування. [Л у к е р а:] Тоді ж і цілуватимеш, як спаруємось (Кроп., V, 1959, 583).  Словник української мови в 11 томах