спарування
СПАРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спарува́ти і спарува́тися.
[Тиміш:] Ну, дозволь разок поцілувать на заклад нашого спарування. [Л у к е р а:] Тоді ж і цілуватимеш, як спаруємось (Кроп., V, 1959, 583).
Словник української мови (СУМ-11)СПАРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спарува́ти і спарува́тися.
[Тиміш:] Ну, дозволь разок поцілувать на заклад нашого спарування. [Л у к е р а:] Тоді ж і цілуватимеш, як спаруємось (Кроп., V, 1959, 583).
Словник української мови (СУМ-11)