Орфографічний словник української мови

спарування

спарува́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спарування — -я, с. Дія за знач. спарувати і спаруватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спарування — СПАРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спарува́ти і спарува́тися. [Тиміш:] Ну, дозволь разок поцілувать на заклад нашого спарування. [Л у к е р а:] Тоді ж і цілуватимеш, як спаруємось (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  3. спарування — СПАРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спарува́ти і спарува́тися. [Тиміш:] Ну, дозволь разок поцілувать на заклад нашого спарування. [Л у к е р а:] Тоді ж і цілуватимеш, як спаруємось (Кроп., V, 1959, 583).  Словник української мови в 11 томах