спитлювати

Спитлювати, -тлюю, -єш

гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. О. 1862. IV. 13. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку. Грин. III. 660.

Значення в інших словниках

1. спитлювати — спитлюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спитлювати — -юю, -юєш, перех. Док. до питлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спитлювати — СПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, що. Док. до питлюва́ти. Спитлював я файку жита і цибух пшениці, Щоби було на коровай на зимні м'ясниці (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
4. спитлювати — МОЛО́ТИ (перетворювати зерно на борошно), ЗМЕ́ЛЮВАТИ, РОЗМЕ́ЛЮВАТИ, ПРОМЕ́ЛЮВАТИ, ВАЛЬЦЮВА́ТИ (на вальцях); ПИТЛЮВА́ТИ (виготовляти борошно особливого помолу). . — Док.  Словник синонімів української мови
5. спитлювати — СПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. Док. до питлюва́ти. Спитлював я файку жита і цибух пшениці, Щоби було на коровай на зимні м’ясниці (Коломийки, 1969, 57).  Словник української мови в 11 томах