Словник української мови у 20 томах

спитлювати

СПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, що.

Док. до питлюва́ти.

Спитлював я файку жита і цибух пшениці, Щоби було на коровай на зимні м'ясниці (з народної пісні).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. спитлювати — спитлюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спитлювати — -юю, -юєш, перех. Док. до питлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спитлювати — МОЛО́ТИ (перетворювати зерно на борошно), ЗМЕ́ЛЮВАТИ, РОЗМЕ́ЛЮВАТИ, ПРОМЕ́ЛЮВАТИ, ВАЛЬЦЮВА́ТИ (на вальцях); ПИТЛЮВА́ТИ (виготовляти борошно особливого помолу). . — Док.  Словник синонімів української мови
  4. спитлювати — СПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. Док. до питлюва́ти. Спитлював я файку жита і цибух пшениці, Щоби було на коровай на зимні м’ясниці (Коломийки, 1969, 57).  Словник української мови в 11 томах
  5. спитлювати — Спитлювати, -тлюю, -єш гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. О. 1862. IV. 13. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку. Грин. III. 660.  Словник української мови Грінченка