спитлювати
СПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, що.
Док. до питлюва́ти.
Спитлював я файку жита і цибух пшениці, Щоби було на коровай на зимні м'ясниці (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спитлювати — спитлюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- спитлювати — -юю, -юєш, перех. Док. до питлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спитлювати — МОЛО́ТИ (перетворювати зерно на борошно), ЗМЕ́ЛЮВАТИ, РОЗМЕ́ЛЮВАТИ, ПРОМЕ́ЛЮВАТИ, ВАЛЬЦЮВА́ТИ (на вальцях); ПИТЛЮВА́ТИ (виготовляти борошно особливого помолу). . — Док. Словник синонімів української мови
- спитлювати — СПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. Док. до питлюва́ти. Спитлював я файку жита і цибух пшениці, Щоби було на коровай на зимні м’ясниці (Коломийки, 1969, 57). Словник української мови в 11 томах
- спитлювати — Спитлювати, -тлюю, -єш гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. О. 1862. IV. 13. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку. Грин. III. 660. Словник української мови Грінченка