1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спитлювати

спитлюва́ти

-юю, -юєш, перех.

Док. до питлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спитлювати — спитлюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спитлювати — СПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, що. Док. до питлюва́ти. Спитлював я файку жита і цибух пшениці, Щоби було на коровай на зимні м'ясниці (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  3. спитлювати — МОЛО́ТИ (перетворювати зерно на борошно), ЗМЕ́ЛЮВАТИ, РОЗМЕ́ЛЮВАТИ, ПРОМЕ́ЛЮВАТИ, ВАЛЬЦЮВА́ТИ (на вальцях); ПИТЛЮВА́ТИ (виготовляти борошно особливого помолу). . — Док. Словник синонімів української мови
  4. спитлювати — СПИТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех. Док. до питлюва́ти. Спитлював я файку жита і цибух пшениці, Щоби було на коровай на зимні м’ясниці (Коломийки, 1969, 57). Словник української мови в 11 томах
  5. спитлювати — Спитлювати, -тлюю, -єш гл. Смолоть крупичатой муки. Ярая пшениченька у стіжку. Ми її зготуємо, на коровай спитлюємо. О. 1862. IV. 13. Ой мельнику, мельниченьку, спитлюй мені пшениченьку. Грин. III. 660. Словник української мови Грінченка