сплакати
Сплакати, -чу, -чеш
гл.
1) Заплакать. Сплакав над ними (прощаючись), поблагословив їх. Гн. І. 145. Вона стала, сплакала, та й дома ся зостала. Гол. І. 216.
2) Выплакать. Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу. Чуб. V. 184.
Словник української мови Грінченка