сплюндрувати

Сплюндрува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Разграбить, разорить.

Значення в інших словниках

1. сплюндрувати — сплюндрува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сплюндрувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Зруйнувати, знищити. || Розграбувавши, знищити; спустошити. || перен. Спотворити, перекрутити, зганьбити що-небудь. 2》 Жорстоко розправитися з ким-небудь; замучити, закатувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сплюндрувати — СПЛЮНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Зруйнувати, знищити. – Злякався [пан], думав, що Прокіп пішов набирати товариство, щоб сплюндрувати замчище (Панас Мирний); – Усі ..  Словник української мови у 20 томах
4. сплюндрувати — ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі), ЗАКАТУВА́ТИ, СКАТУВА́ТИ, ЗАМОРДУВА́ТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше, ДОКОНА́ТИ розм.; ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою). — Недок.: заму́чувати, закато́вувати, замордо́вувати, замо́рювати.  Словник синонімів української мови
5. сплюндрувати — Сплю[і]ндрува́ти, -ру́ю, -ру́єш, -ру́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сплюндрувати — СПЛЮНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Зруйнувати, знищити. — Злякався [пан], думав, що Прокіп пішов набирати товариство, щоб сплюндрувати замчище (Мирний, І, 1954, 183); — Усі..  Словник української мови в 11 томах