Словник української мови Грінченка

сповісти

Сповісти, -вім, -віси

гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла. Чуб. V. 5.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. сповісти — сповісти́ дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. сповісти — сповім, сповіси, док., перех., розм. Сказати, розповісти кому-небудь щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сповісти — СПОВІСТИ́, і́м, іси́, док., що, розм. Сказати, розповісти кому-небудь щось. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
  4. сповісти — СПОВІСТИ́, і́м, іси́, док., перех., розм. Сказати, розповісти кому-небудь щось. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла (Чуб., V, 1874, 5).  Словник української мови в 11 томах