спогад

Спогад, -ду

м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144.

Значення в інших словниках

1. спогад — спо́гад іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. спогад — Спомин, ЗГАДКА; (у тексті) згадування; ФР. пам'ять; мн. СПОГАДИ, мемуари; спогадання, спогаданка.  Словник синонімів Караванського
3. спогад — I згад, згадка, нагад, привиденьки, спогадання, спогадування, сниво, спомин, споминання, споминник, споминка, споминок Фразеологічні синоніми: болісний (болючий) спогад; болюча згадка; давні привиденьки; спогад дитинства II див. пам'ять  Словник синонімів Вусика
4. спогад — [спогад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў  Орфоепічний словник української мови
5. спогад — -у, ч. 1》 Те, що збереглося в пам'яті; відтворення в пам'яті того, що раніше нею фіксувалося. || Відтворення у розповідях, у розмові, в думці того, що збереглося в пам'яті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. спогад — СПО́ГАД, у, ч. 1. Те, що збереглося в пам'яті; відтворення в пам'яті того, що раніше відбилося і збереглося в пам'яті. Якісь солодкі, любі спогади та думи колисали його серце: в серці мимохіть лунала пісня (М.  Словник української мови у 20 томах
7. спогад — сплива́ти / спливти́ (сплисти́) в спо́гадах. Пригадуватися, з’являтися, виникати у думках. Все їй пригадалося, все спливло в спогадах (З газети).  Фразеологічний словник української мови
8. спогад — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм.  Словник синонімів української мови
9. спогад — Спо́гад, -ду, -дові; -гади, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. спогад — СПО́ГАД, у, ч. 1. Те, що збереглося в пам’яті; відтворення в пам’яті того, що раніше нею фіксувалося. Якісь солодкі, любі спогади та думи колисали його серце: в серці мимохіть лунала пісня (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах