Словник української мови Грінченка

спогонити

Спогони́ти, -ню́, -ниш

гл. Догнать, настигнуть. Нещасливая година Прокопонька спогонила. Kolb. II. 54.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. спогонити — -оню, -ониш, док., перех., зах. Наздогнати.  Великий тлумачний словник сучасної мови