сподобання

Сподоба́ння, -ня

с. = сподоба. Ані гречки, ні полови, ні колосування, побив дяку києм.... аж до сподобання. Чуб. V. 674.

Значення в інших словниках

1. сподобання — сподоба́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сподобання — -я, с. Схильність, інтерес, смак до чого-небудь; уподобання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сподобання — СПОДОБА́ННЯ, я, с. Схильність, інтерес, смак до чого-небудь; уподобання. З часів давніх нерушні звичаї, Сподобання та примхи людські (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
4. сподобання — СПОДОБА́ННЯ, я, с. Схильність, інтерес, смак до чого-небудь; уподобання. З часів давніх нерушні звичаї, Сподобання та примхи людські (Граб., І, 1959, 559).  Словник української мови в 11 томах