сподобний

Сподобний, -а, -е

Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бути сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Рк. Левиц. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Грин. III. 645. Кому то вже така краля не сподобна буде! МВ. (О. 1862. III. 53). А в шинкарки мед-горілка добра, ще й до того дівчина сподобна. Чуб. V. 259.

Значення в інших словниках

1. сподобний — -а, -е, заст. 1》 Красивий. 2》 кому. Який подобається, відповідає чиїм-небудь смакам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сподобний — СПОДО́БНИЙ, а, е, заст. 1. Красивий. А в шинкарки мед-горілка добра, Ще й до того дівчина сподобна (П. Чубинський). 2. кому. Який подобається, відповідає чиїм-небудь смакам. – Привіз я вам панію молоду, – чи вподобаєте?...  Словник української мови у 20 томах
3. сподобний — СПОДО́БНИЙ, а, е, заст. 1. Красивий. А в шинкарки мед-горілка добра, Ще й до того дівчина сподобна (Чуб., V, 1874, 259). 2. кому. Який подобається, відповідає чиїм-небудь смакам. — Привіз я вам панію молоду,— чи вподобаєте?...  Словник української мови в 11 томах