сподобний

СПОДО́БНИЙ, а, е, заст.

1. Красивий.

А в шинкарки мед-горілка добра, Ще й до того дівчина сподобна (Чуб., V, 1874, 259).

2. кому. Який подобається, відповідає чиїм-небудь смакам.

— Привіз я вам панію молоду,— чи вподобаєте? Сам сміється, радіє; кому-то вже така краля не сподобна буде! (Вовчок, І, 1955, 120);

Народні співи завжди були сподобні студентам (Н.-Лев., І, 1956, 340).

Значення в інших словниках

1. сподобний — -а, -е, заст. 1》 Красивий. 2》 кому. Який подобається, відповідає чиїм-небудь смакам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сподобний — СПОДО́БНИЙ, а, е, заст. 1. Красивий. А в шинкарки мед-горілка добра, Ще й до того дівчина сподобна (П. Чубинський). 2. кому. Який подобається, відповідає чиїм-небудь смакам. – Привіз я вам панію молоду, – чи вподобаєте?...  Словник української мови у 20 томах
3. сподобний — Сподобний, -а, -е Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бути сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Рк. Левиц. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Грин. III. 645. Кому то вже така краля не сподобна буде! МВ. (О. 1862. III.  Словник української мови Грінченка