спокусник —
-а, ч. 1》 Той, хто кого-небудь спокушає або спокусив (у 1 знач.). 2》 Чоловік, що зваблює або звабив дівчат, жінок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спокусник —
СПОКУ́СНИК, а, ч. 1. Той, хто кого-небудь спокушає або спокусив (у 1 знач.). [Парвус:] Геть, сатано-спокуснику! Геть, кате! Се ти прийшов тортури завдавати стражденним душам! Ти призвести хочеш до зради нас!...
Словник української мови у 20 томах
спокусник —
ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл.
Словник синонімів української мови
спокусник —
СПОКУ́СНИК, а, ч. 1. Той, хто кого-небудь спокушає або спокусив (у 1 знач.). [Парвус:] Геть, сатано-спокуснику! Геть, кате! Се ти прийшов тортури завдавати стражденним душам! Ти призвести хочеш до зради нас! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах