споминка

Спо́минка, -ки

ж. Воспоминаніе. Ном. № 13091. Споминка про всесвітній потоп. К. Іов. 49. І радісний випадок принесе важку споминку. Мир. Пов. 1, 138.

Значення в інших словниках

1. споминка — спо́минка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. споминка — див. спогад  Словник синонімів Вусика
3. споминка — -и, ж. Те саме, що спогад.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. споминка — Згадка, спогад, див. спомини  Словник чужослів Павло Штепа
5. споминка — СПО́МИНКА, и, ж. Те саме, що спо́гад. Умер Ігнат навіки в дівочому серці. Єсть про його споминки, є жаль, а кохання, мов пташка в вирій, одлетіло (П.  Словник української мови у 20 томах
6. споминка — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм.  Словник синонімів української мови
7. споминка — СПО́МИНКА, и, ж. Те саме, що спо́гад. Умер Ігнат навіки в дівочому серці. Єсть про його споминки, є жаль, а кохання, мов пташка в вирій, одлетіло (П. Куліш, Вибр.  Словник української мови в 11 томах