спорснути

Спорснути, -сну, -неш

гл.

1) Сорваться. Риба з гачка спорснула. Спорснув з коня. Вх. Зн. 22.

2) Взбрызнуть. Як купиш скотину, то набери у рот горілки да й спорсни, то скот не буде бити. Грин. І. 15.

Значення в інших словниках

1. спорснути — спорсну́ти 1 дієслово доконаного виду скотитися спорсну́ти 2 дієслово доконаного виду збризнути  Орфографічний словник української мови
2. спорснути — I див. спорскувати I. II див. спорскувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спорснути — СПОРСНУ́ТИ¹ див. спо́рскувати¹. СПОРСНУ́ТИ² див. спо́рскувати².  Словник української мови у 20 томах
4. спорснути — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. спорснути — СПОРСНУ́ТИ¹ див. спо́рскувати¹. СПОРСНУ́ТИ² див. спо́рскувати².  Словник української мови в 11 томах