Орфографічний словник української мови

спорснути

спорсну́ти 1

дієслово доконаного виду

скотитися

спорсну́ти 2

дієслово доконаного виду

збризнути

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спорснути — I див. спорскувати I. II див. спорскувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спорснути — СПОРСНУ́ТИ¹ див. спо́рскувати¹. СПОРСНУ́ТИ² див. спо́рскувати².  Словник української мови у 20 томах
  3. спорснути — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. спорснути — СПОРСНУ́ТИ¹ див. спо́рскувати¹. СПОРСНУ́ТИ² див. спо́рскувати².  Словник української мови в 11 томах
  5. спорснути — Спорснути, -сну, -неш гл. 1) Сорваться. Риба з гачка спорснула. Спорснув з коня. Вх. Зн. 22. 2) Взбрызнуть. Як купиш скотину, то набери у рот горілки да й спорсни, то скот не буде бити. Грин. І. 15.  Словник української мови Грінченка