спочивати
Спочива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. спочити, -чину, -неш, гл.
1) Спать, почивать, выспаться. Хто по повні випиває, той під тином спочиває. Ном. № 11448.
2) Отдыхать, отдохнуть. Ішов кобзарь до Київа та її сів спочивати. Шевч. Да де я буваю, да де я літаю, — на калині спочиваю. Мет. 153.
Словник української мови Грінченка