спочутний
Спочутни́й, -а, -е
Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Словник української мови ГрінченкаСпочутни́й, -а, -е
Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Словник української мови Грінченка