справичити Справи́чити, -чу, -чиш гл. Лишить дѣвственности. Н. Вол. у. (Лободов.). Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках справичити — -ичу, -ичиш, док., перех., зах. Позбавити цноти. Великий тлумачний словник сучасної мови