справитися
Справлятися, -вляюся, -єшся
сов. в. справитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Управляться, управиться, дѣлать, сдѣлать свое дѣло. Лу, справивсь, — гляди ж, щоб і друге діло зробив. Рудч. Ск. I. 145.
2) Примириться, кончить полюбовно. Угор.
Словник української мови Грінченка