Словник синонімів української мови

справитися

ПЕРЕБОРО́ТИ (труднощі, якісь почуття, недугу тощо), ПЕРЕМОГТИ́, ПОБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУ́ЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ, ЗДОЛІ́ТИ рідше, ПОКОНА́ТИ рідше, ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕДУ́ЖАТИ заст., ПЕРЕСИ́ЛУВАТИ діал., ПОДОЛІ́ТИ діал. — Недок.: перебо́рювати, перемага́ти, боро́ти, побо́рювати рідше дола́ти, подо́лувати, переси́лювати, оси́лювати, поду́жувати, змага́ти. Степан Пасюга, переборовши сон, наказав собі триматися, стежити за дорогою (Є. Гуцало); Отак затявся, не може власну образу, озлобленість в собі перемогти (О. Гончар); Нелюдським зусиллям волі поборола (княгиня) зціпеніння і зірвалася з місця (В. Гжицький); — Спільними зусиллями неприємності подолаємо, — підбадьорював нову товаришку Федір Прохорович (М. Трублаїні); Здолавши перший приступ сну, Крайнюк сидів над своїми записками (В. Кучер); Борщ давно вже скис, але йому так хотілося їсти, що пересилив огиду й почав сьорбати (П. Панч); (Домаха:) Несила моя перебути розлучення... (Карпо:) Хоч і несила, а мусиш силкуватись. (Домаха:) А як не осилю, і та боротьба штовхне мене в кручу або на гілляку? (М. Кропивницький); Доля послала потім мені скільки того лиха, одних ран фронтових аж чотири, але я здужав всі біди (М. Чабанівський); Не клич мене! Я мушу поконати свій біль і труд (Уляна Кравченко); Ішла дитина, на очах росла, Змагала в серці острах передвічний (М. Рильський); (Хома:) Я знаю, тепер тобі трудно буде передужати свою муку, а тільки переможися... то зараз і відляже... (М. Старицький); Євгеній пересилував себе і почав усміхатися (І. Франко). — Пор. 1. перемогти́, 2. спра́витися.

ПЕРЕМОГТИ́ кого, що (у боротьбі, змаганні тощо), ПОБОРО́ТИ, ЗБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПОКОНА́ТИ заст., ПОДОЛІ́ТИ рідше, ПОВЕ́РГНУТИ (ПОВЕ́РГТИ) уроч., ПОПРА́ТИ уроч., ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕПЕ́РТИ фам.; ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ (перев. міряючись силами); ПОВОЮВА́ТИ, ЗВОЮВА́ТИ розм. (у битві); ЗЛАМА́ТИ (ЗЛОМИ́ТИ) розм. (позбавити супротивника можливості дати відсіч); РОЗБИ́ТИ, ПОБИ́ТИ, РОЗГРОМИ́ТИ, ПОГРОМИ́ТИ, РОЗТРОЩИ́ТИ, ПОТРОЩИ́ТИ, РОЗМОЛОТИ́ТИ розм. (вщент); ДОБИ́ТИ кого, що (остаточно); ВИ́ГРАТИ що (вийти переможцем у боротьбі, грі тощо). — Недок.: перемага́ти, боро́ти, побо́рювати рідше збо́рювати, перебо́рювати, дола́ти, подо́лувати рідше поверга́ти, попира́ти, змага́ти, переси́лювати, оси́лювати, поду́жувати, звойо́вувати, розбива́ти, би́ти, побива́ти розм. громи́ти, розгро́млювати, трощи́ти, розтро́щувати, добива́ти. (Елеазар:) Ворог злий поранив руку, мені правицю відрубав! Кого ж тепер я переможу і хто не подола мене? (Леся Українка); Ніхто нас в битві не зборов і вже довіку не поборе! (М. Упеник); — Он скільки орд перебрело через Дике Поле, а де вони? Розвіялись, мов порох.. А наш народ усіх переборов (С. Добровольський); Він, найдужчих подолавши, Нагороду з бою взяв (Леся Українка); Люди співали псалми, молячи Бога, щоб допоміг здолати ворога (П. Кочура); Голіруч хотів король Рися поконати (Д. Павличко); Всякого ж, хто нашій справі ворожий, сонце хай спалить, повергне народ (П. Тичина); Тепер ти на гвардійськім кладовищі Лежиш, мій друже, серед вірних друзів, Що смертю смерть попрали, як і ти (М. Рильський); Ми всі дороги пройшли, Днів розірвавши туман, Лиха здолали, змогли Чорного ворона стан (П. Усенко); (Князь:) Се що знов? Ти думаєш, що перепреш мене? (І. Франко); — Це ж Гоголь сказав у своєму "Тарасі Бульбі" могутні слова: — Та хіба знайдуться в світі такі вогні, муки і така сила, що пересилила б руську силу! (М. Рильський); Да не скаже хитрий ворог: "Я його подужав" (Т. Шевченко); Повоювали (лицарі) князеве військо, а самого князя в полон узяли (С. Васильченко); Жінки в один голос: — Ой, не пустіть, голубчики, тих панів більше, бо не життя нам, бідним. Звоюйте їх хутчіш (Мирослав Ірчан); Нас у битві не зламали, не здолали вороги (М. Упеник); Богдан пішов з військом навперейми королеві, розбив його військо під Зборовим, вирубав упень кільки польських полків (І. Нечуй-Левицький); — Ти з ним та його бандою на смерть сходився, побив, погромив (О. Гончар); В глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (С. Чорнобривець); Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна Розтрощимо впень ворогів (М. Бажан); Супротивних потрощив (Еней) (І. Котляревський); Сило велика, устань, як стихія! Чорного звіра розбий і добий! (М. Рильський); Один за одного стій — виграєш бій! (прислів'я). — Пор. 1. переборо́ти, 2. спра́витися.

СПРА́ВИТИСЯ з чим і без додатка (успішно виконати якусь роботу, якісь доручення, обов'язки і т. ін.), УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), ПРИБРА́ТИСЯ розм., УВИНУ́ТИСЯ (ВВИНУ́ТИСЯ) з чим, біля (коло) чого і без додатка (управитися з роботою); ОСИ́ЛИТИ що, ПОДУ́ЖАТИ що, ВИ́ТЯГНУТИ що, розм., ВИ́ТЯГТИ що, розм., ЗОРУ́ДУВАТИ що, з чим, розм., ПОПНУ́ТИСЯ діал. (доклавши зусиль, успішно завершити щось). — Недок.: справля́тися, управля́тися (вправля́тися), прибира́тися рідше увива́тися (ввива́тися), оси́лювати, поду́жувати, витяга́ти. От я тільки не знаю, чи справлюся з переписуванням у такий малий час (Панас Мирний); Чоловік він роботящий і справляється кругом (С. Олійник); — Як-то можна сказати "управиться"? Накинули б оце тобі четверо дітей манесеньких та звеліли за ніч віз раків перебрати, чи управився б ти? — мовила Софія Трохимівна (Л. Яновська); Хівря не увинеться з тим топлінням, варінням, шиттям та полоттям. Відомо, стара людина (І. Нечуй-Левицький); До перевозу Йонеску було кілометрів із п'ять, може, біля десяти. — До ранку можна було легко осилити (Ю. Смолич); Добув (Демко) у дяка зразок і доти працював над їм, поки подужав хоч трохи писання (Грицько Григоренко); — Важкуватий рік випав, напружений, а дружно всі попрацювали, і витягли, і перемогли (Г. Коцюба); Вернувся (Танасій) ще загодя. Нічого не зорудував (А. Крушельницький); — Я.. варила обід на двадцять душ, а ти й на п'ять душ не попнешся (І. Нечуй-Левицький).

СПРА́ВИТИСЯ з ким-чим (стати спроможним здійснити що-небудь, маючи достатньо сили, вміння; змогти підкорити когось своїй волі), УПРА́ВИТИСЯ (ВПРА́ВИТИСЯ), УПО́РАТИСЯ (ВПО́РАТИСЯ), ПОДОЛА́ТИ, ОСИ́ЛИТИ кого, що, ПОДУ́ЖАТИ кого, що, ЗОРУ́ДУВАТИ розм. — Недок.: справля́тися, управля́тися (вправля́тися), оси́лювати, поду́жувати. З дурним і в ступі не справишся (прислів'я); Одноокий Кузьма.. краще справився б з ціпом, а йому дали гвинтівку (Григорій Тютюнник); Важко тобі, Фаетоне, несила управитись буде З кіньми моїми та ще з колісницею, ти ж нерозсудний (М. Зеров); Погонич пробує збити їх, хоче звернути до водопою, та дарма: не впорається він з лошатами, не осилить їх (Д. Міщенко); (Степанида:) Я ніколи не була прихильна до чарки, одну-дві подужаю, а третю, то вже через силу (М. Кропивницький); Ну, чи можна ж із таким чоловіком зорудувати? Пустився берега зовсім (Ганна Барвінок). — Пор. 1. переборо́ти.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. справитися — справитися (118, 109) — попрямувати [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
  2. справитися — спра́витися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. справитися — [справиетиес'а] -аўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -аўл'ац':а; нак. -аўс'а, -аўтеис'а  Орфоепічний словник української мови
  4. справитися — див. справлятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. справитися — СПРА́ВИТИСЯ див. справля́тися.  Словник української мови у 20 томах
  6. справитися — СПРА́ВИТИСЯ див. справля́тися.  Словник української мови в 11 томах
  7. справитися — Справлятися, -вляюся, -єшся сов. в. справитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться, дѣлать, сдѣлать свое дѣло. Лу, справивсь, — гляди ж, щоб і друге діло зробив. Рудч. Ск. I. 145. 2) Примириться, кончить полюбовно. Угор.  Словник української мови Грінченка