справитися —
СПРА́ВИТИСЯ див. справля́тися.
Словник української мови в 11 томах
справитися —
Справлятися, -вляюся, -єшся сов. в. справитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться, дѣлать, сдѣлать свое дѣло. Лу, справивсь, — гляди ж, щоб і друге діло зробив. Рудч. Ск. I. 145. 2) Примириться, кончить полюбовно. Угор.
Словник української мови Грінченка