справка
СПРА́ВКА, и, ж., розм.
Те саме, що до́відка.
Приклика городничий: чи наведена справка?.. А тут йому в одну шкуру справку дай (Панас Мирний);
– Ми оба зі справкою до вас. Ви про землю говорите, а ми в справі землі й зайшли до вас (О. Кобилянська);
Маючи на руках справку від командувача, до того ж, тільки-но повернувшись з Литовського, Оленчук міг би залишатися вдома (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)