справників

Справників, -кова, -ве

Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. ІІ. 191.

Значення в інших словниках

1. справників — -кова, -кове. Прикм. до справник. || Належний справникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. справників — СПРА́ВНИКІВ, кова, кове, заст. Прикм. до спра́вник; належний справникові.  Словник української мови у 20 томах
3. справників — СПРА́ВНИКІВ, кова, кове, дорев. Прикм. до спра́вник; належний справникові.  Словник української мови в 11 томах