Словник української мови Грінченка

спражній

Спражній, -я, -є

= справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха. Чуб. V. 224.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. спражній — СПРА́ЖНІЙ, я, є, заст., рідко. Те саме, що спра́вжній. Семен Іванович склав дашком коло рота долоні, і над водою далеко розітнулося хрипке крякання, наче спражній заклик самиці-норця: – Кхга-а, кхга-а, кхга-а... (Б.  Словник української мови у 20 томах