спрягтися

Спряга́тися, -га́юся, -єшся

сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл.

1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Харьк. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом Г. Барв. 267.

2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить. Рудч. Ск. І. 27.

Значення в інших словниках

1. спрягтися — спрягти́ся дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спрягтися — див. спрягатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спрягтися — СПРЯГТИ́СЯ див. спряга́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. спрягтися — ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ навколо, біля, круг кого-чого, з ким, чим і без додатка (вступати у дружні зв'язки, взаємодію на ґрунті спільних інтересів, поглядів, мети і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. спрягтися — СПРЯГТИ́СЯ див. спряга́тися.  Словник української мови в 11 томах