1. Словник української мови Грінченка

спрягтися

Спряга́тися, -га́юся, -єшся

сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл.

1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Харьк. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом Г. Барв. 267.

2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить. Рудч. Ск. І. 27.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрягтися — спрягти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спрягтися — див. спрягатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спрягтися — СПРЯГТИ́СЯ див. спряга́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. спрягтися — ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ навколо, біля, круг кого-чого, з ким, чим і без додатка (вступати у дружні зв'язки, взаємодію на ґрунті спільних інтересів, поглядів, мети і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. спрягтися — СПРЯГТИ́СЯ див. спряга́тися. Словник української мови в 11 томах