спіймати

Спійма́ти, -ма́ю, -єш

гл. Поймать. А дивіться, який славний, півник, тра його спіймать. Рудч. Ск. II. 74.

Значення в інших словниках

1. спіймати — спійма́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спіймати — док., наздогнати, зловити, впіймати, (руку) схопити за; (втікача) заарештувати, затримати, злапати; (в бюрі) ЖМ. застати; (на гарячому) застукати, заскочити; (запах) вловити.  Словник синонімів Караванського
3. спіймати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється; упіймати, впіймати. || Схопити кого-небудь за щось. 2》 Захопити яку-небудь тварину як здобич, живцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спіймати — СПІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється. Як божевільний .. біга [Грицько] по селу і хіба спіймають та прив'яжуть, то оханеться (Панас Мирний); Простягає [кіт] лапку до клубочка з ниткою...  Словник української мови у 20 томах
5. спіймати — впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, вхопи́ти) во́вка за ву́хо (за ву́ха). Виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе.  Фразеологічний словник української мови
6. спіймати — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. спіймати — СПІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється. Як божевільний.. біга [Грицько] по селу і хіба спіймають та прив’яжуть, то оханеться (Мирний, І, 1954, 302)...  Словник української мови в 11 томах