спілчливий

Спілчливий, -а, -е

Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.).

Значення в інших словниках

1. спілчливий — -а, -е, діал. Товариський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. спілчливий — СПІЛЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Товариський. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, то добре, а як той соб, а той цабе, то зле (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. спілчливий — СПІЛЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Товариський. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, то добре, а як той соб, а той цабе, то зле (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах