спілчливий
Спілчливий, -а, -е
Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спілчливий — -а, -е, діал. Товариський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спілчливий — СПІЛЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Товариський. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, то добре, а як той соб, а той цабе, то зле (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- спілчливий — СПІЛЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Товариський. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, то добре, а як той соб, а той цабе, то зле (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах