1. Словник української мови в 11 томах

спілчливий

СПІЛЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Товариський.

Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, то добре, а як той соб, а той цабе, то зле (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спілчливий — -а, -е, діал. Товариський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спілчливий — СПІЛЧЛИ́ВИЙ, а, е, діал. Товариський. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, то добре, а як той соб, а той цабе, то зле (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. спілчливий — Спілчливий, -а, -е Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.). Словник української мови Грінченка