Словник української мови Грінченка

спіткати

Спіткати, -ся

см. ii. спотикати, -ся.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. спіткати — спітка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спіткати — див. СПОТИКАТИ|СЯ|.  Словник синонімів Караванського
  3. спіткати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Зустріти кого-небудь, хто рухається навпроти. || Натрапити на кого-, що-небудь на своєму шляху, десь, в якомусь місці. 2》 тільки 3 ос. Трапитися з ким-небудь; випасти на долю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спіткати — СПІТКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Зустріти кого-небудь, хто рухається навпроти. Раз у понеділок .. спіткав він Староміського на дрогобицькім ринку (І. Франко); Вертаючись якось з городу, Пріська спіткала їх обох.  Словник української мови у 20 томах
  5. спіткати — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм.  Словник синонімів української мови
  6. спіткати — СПІТКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Зустріти кого-небудь, хто рухається навпроти. Раз у понеділок.. спіткав він Староміського на дрогобицькім ринку (Фр., III, 1950, 68); Вертаючись якось з городу, Пріська спіткала їх обох.  Словник української мови в 11 томах