срач Срач, -ча м. Ретирадъ, нужникъ, отхожее мѣсто. Макс. (1849) 69. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках срач — срач вульг. 1. недотепа, нездара (ст) 2. вбиральня, туалет (ст) 3. безлад (м, ср)|| = байзель ◊ срач маґістра́цкий знев. 1. громадська (міська) вбиральня, туалет (ст) 2. → срач 3 (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт срач — У, ч., вульг. 1. Пронос. ◇ Срач-папір — туалетний папір. А срач-папір хтось купив? 2. Безлад. Швидше закінчуй зі своїм срачем (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу