срач

срач вульг. 1. недотепа, нездара (ст)

2. вбиральня, туалет (ст)

3. безлад (м, ср)|| = байзель

◊ срач маґістра́цкий знев. 1. громадська (міська) вбиральня, туалет (ст)

2. → срач 3 (ср, ст)

Значення в інших словниках

1. срач — У, ч., вульг. 1. Пронос. ◇ Срач-папір — туалетний папір. А срач-папір хтось купив? 2. Безлад. Швидше закінчуй зі своїм срачем (І. Карпа).  Словник сучасного українського сленгу
2. срач — Срач, -ча м. Ретирадъ, нужникъ, отхожее мѣсто. Макс. (1849) 69.  Словник української мови Грінченка