срібліти Срібліти, -лію, -єш гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє. Черниг. г. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках срібліти — сріблі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови срібліти — Сріблітися, сріблитися, вилискувати сріблом, д. срібніти. Словник синонімів Караванського срібліти — -іє, недок., заст. Сріблитися. Великий тлумачний словник сучасної мови срібліти — СРІБЛІ́ТИ, і́є, недок., заст. Сріблитися. Чи ба, яке сукно, аж срібліє (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах срібліти — СРІБЛІ́ТИ, і́є, недок., заст. Сріблитися. Чи ба, яке сукно, аж срібліє (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах