ставатися
Ставатися, -стаюся, -єшся
сов. в. статися, -нуся, -нешся, гл.
1) Дѣлаться, сдѣлаться. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Аби ваша думка сталася ділом. К. (О. 1862. III. 23). Конвалії сталися мені найлюбішими квітками. Г. Барв. 400. Ідол до Бога.... «Так і так мені стається: не попаду з моря землі винести.» Драг. 15.
2) Случаться, случиться, произойти, совершиться. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. н. п. Між нами стався такий великий гріх. Стор. МПр. 34. Те станеться за нашого ще живота. К. ХП. 14.
Словник української мови Грінченка