ставець

Ставець, -вця

м.

1) Деревянная тарелка. Кожному старцю по ставцю. Ном. № 11983.

2) Цилиндрическій сосудъ съ дномъ для печенія пасхальныхъ хлѣбовъ. Вас. 182.

3) Конусообразная куча дровъ, приготовленная для выжиганія угля. Вас. 145.

Значення в інших словниках

1. ставець — ста́вець іменник чоловічого роду ставник; дерев'яна тарілка  Орфографічний словник української мови
2. ставець — див. ставник  Словник церковно-обрядової термінології
3. ставець — СТА́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. 1. Ставник (див. ставни́к²). – Мисліть, други, – узявши в руки свічний ставець, щоб відсунути його далі, продовжував Данило (А. Хижняк). 2. Дерев'яна тарілка. Кожному старцю по ставцю (прислів'я).  Словник української мови у 20 томах
4. ставець — -вця, ч., заст. 1》 Ставник (див. ставник II). 2》 Дерев'яна тарілка. 3》 Циліндрична форма для випікання пасок. 4》 Конусоподібна купа дров, наготована для випалювання вугілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ставець — СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л.  Словник синонімів української мови
6. ставець — СТА́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. 1. Ставник ( див. ставни́к²). — Мисліть, други, — узявши в руки свічний ставець, щоб відсунути його далі, продовжував Данило (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 158). 2. Дерев’яна тарілка. Кожному старцю по ставцю (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах