ставидло

Стави́дло, -ла

с.

1) = ставище. Лубен. у. На ставидлі коні пасуться.

2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).

Значення в інших словниках

1. ставидло — стави́дло іменник середнього роду ставище  Орфографічний словник української мови
2. ставидло — СТАВИ́ДЛО, а, с. Те саме, що стави́ще.  Словник української мови у 20 томах
3. ставидло — -а, с. Те саме, що ставище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ставидло — СТАВИ́ДЛО, а, с. Те саме, що стави́ще.  Словник української мови в 11 томах