ставидло
Стави́дло, -ла
с.
1) = ставище. Лубен. у. На ставидлі коні пасуться.
2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ставидло — стави́дло іменник середнього роду ставище Орфографічний словник української мови
- ставидло — СТАВИ́ДЛО, а, с. Те саме, що стави́ще. Словник української мови у 20 томах
- ставидло — -а, с. Те саме, що ставище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ставидло — СТАВИ́ДЛО, а, с. Те саме, що стави́ще. Словник української мови в 11 томах