ставидло

Стави́дло, -ла

с.

1) = ставище. Лубен. у. На ставидлі коні пасуться.

2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ставидло — стави́дло іменник середнього роду ставище Орфографічний словник української мови
  2. ставидло — СТАВИ́ДЛО, а, с. Те саме, що стави́ще. Словник української мови у 20 томах
  3. ставидло — -а, с. Те саме, що ставище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ставидло — СТАВИ́ДЛО, а, с. Те саме, що стави́ще. Словник української мови в 11 томах